Американський футбол: для тих, хто не боїться командної гри


Команда жінок та дівчат змагаються з суперницями на полі американського футболу. Вони різної ваги, зросту і віку. 40 років, 40 кілограмів, а в когось обхват талії 120. Кожна з них знайшла своє місце в команді і тренується з задоволенням.

Носять каски на матчах, наколінники, бережуть коліна та животи. В 2012 році в Варшаві з’явилася команда жінок, яка доводить, що американський футбол – не лише чоловіча забава. Учасниці на щодень працюють в офісах та фірмах, а деякі ще студентки.
«Колись про американський футбол знала тільки з кіно. Асоціювався для мене з міцними хлопцями, тісним контактом та агресією», - розповідає представниця команди Юстина Ліпчинська.
Вона багато років ходила на фітнес-тренування, їздила на велосипеді, бігала марафони з перешкодами. А в 40 років потрапила на футбол.
«Коли прийшла, трохи боялася, бо бачила дівчат, дещо дрібніших та стрункіших за мене. І була здивована, коли вони на полі легко долали мене, з більшою масою тіла. В психологічних пораднях пишуть, що треба вміти пережити кризу середнього віку. Однак я його якось пропустила. Не уявляю життя без ендорфіну, якій отримую на полі».

В США грають американський футбол понад 150 років. Однак жіночий футбол і там, і тут, в Європі, дещо просідає.
«Скільки ми вже наслухались, що баби не грають в футбол. Що команда і так розпадеться», - згадує Юстина.
Згадує, як її тесть широко відкривав очі від подиву і радив, аби вона покинула дурне заняття. Бо хто це бачив, щоб дівчина такого віку грала!
«Граючи в футбол, можеш бути одночасно делікатною, чуттєвою мамою чи дружиною, жіночною», - говорить інша учасниця команди Агнєшка Томчик. Та шкодує, що не всі розділяють її захоплення американським футболом.
Подібне розповідає тренер жіночої команди Роман Пічета. Він супроводжує дівчат та жінок на матчах у різних країнах Європи:
«Хлопці сміялись: баби будуть робити вигляд, що грають. Нажаль, мушу стверджувати, що і надалі таке трапляється. В усьому світі жіночий спорт випадає з ніші. Футбол звичайний, бойові мистецтва – в цих традиційно «чоловічих» жінки тим часом все більше реалізуються на високому рівні. Світові змагання за участю жінок нерідко є в рази цікавішими за змагання чоловічих команд».
Тренер додає, що спорт є для всіх. Сила і маса – не найважливіше. Найважливіше – вміти працювати в команді.

За матеріалами журналу Zwierciadło